Міграція заможних американських інвесторів у 2026 році: як заможні приватні особи зі США реструктуризують громадянство та податкове резидентство

Цей звіт надається виключно в інформаційних цілях. Він не є юридичною, податковою чи інвестиційною консультацією. Перш ніж ухвалювати рішення з урахуванням ваших індивідуальних обставин, зверніться до кваліфікованих експертів.

Чому заможні приватні особи прагнуть більшої гнучкості

У 2026 році заможні приватні особи в США розглядають громадянство, право на проживання та податкове резидентство як інструменти управління ризиками.

Тиск зростає з кількох напрямків одночасно: низький рівень підтримки економічної політики, тривала поляризація суспільства, значний дефіцит федерального бюджету, зростання витрат на обслуговування боргу та триваюча внутрішня міграція зі штатів із високими податками до штатів із нижчим податковим навантаженням.

Ці чинники не свідчать про те, що заможні американці масово залишають США. Проте вони пояснюють, чому родини з концентрованими активами все частіше прагнуть створити юридичні альтернативи, отримати додаткові права на проживання та забезпечити більший контроль над майбутніми податковими й спадковими ризиками.

Рівень політичної довіри суттєво різниться залежно від регіону країни. Опитування The Economist/YouGov, проведене 5–8 червня 2026 року, показало, що 63% американців не схвалюють економічну політику президента Дональда Трампа, тоді як 29% висловили підтримку^{[1]Джерело: Рекордні 63 % американців не схвалюють економічну політику Дональда Трампа, стаття YouGov із даними опитування щодо підтримки економічної політики за 5–8 червня 2026 року}.

Дослідницький центр Pew Research Center виявив, що 80% повнолітніх жителів США вважають, що виборці республіканців і демократів не можуть дійти згоди щодо базових фактів^{[2]Джерело: Опитування The Economist/YouGov, результати опитування щодо рівня підтримки президента та політичної довіри}. Дослідження Morning Consult за штатами зафіксувало позитивний чистий рейтинг підтримки президента у 22 штатах станом на лютий 2026 року, що демонструє: сприйняття політичного ризику суттєво відрізняється залежно від штату, поглядів родини, структури бізнесу та місця проживання^{[1]Джерело: Рекордні 63 % американців не схвалюють економічну політику Дональда Трампа, стаття YouGov із даними опитування щодо підтримки економічної політики за 5–8 червня 2026 року}.

Для заможних приватних осіб це створює складність у плануванні. Довгострокові рішення щодо трастів, навчальних закладів, штаб-квартир бізнесу та місця проживання родини ґрунтуються на припущеннях про стабільність державної політики.

Чому бюджетний тиск має значення

Бюджетні показники підтверджують необхідність планування до внесення змін до законодавства. За прогнозами Бюджетного управління Конгресу США (CBO), дефіцит федерального бюджету в 2026 фінансовому році становитиме 1,9 трлн $, державний борг у володінні громадськості досягне 101% ВВП у 2026 році та 120% ВВП до 2036 року^{[3]Джерело: Центр оцінки діяльності президента, трекер Gallup із даними щодо поточного та історичного рівня підтримки президента}. CBO також прогнозує чисті витрати на виплату відсотків у розмірі 1,0 трлн $ у 2026 році та 2,1 трлн $ у 2036 році^{[3]Джерело: Центр оцінки діяльності президента, трекер Gallup із даними щодо поточного та історичного рівня підтримки президента}.

Ці цифри не визначають, які саме податкові норми будуть змінені. Проте вони пояснюють, чому заможні приватні особи відстежують ситуацію з податком на спадщину, податком на приріст капіталу, оподаткуванням бізнесу та правилами звітності ще до того, як Конгрес ухвалить нові закони.

Перспективи

Прогноз на 2026–2030 роки свідчить на користь гнучкого планування, а не орієнтації на один сценарій. Відновлення довіри зменшить терміновість і сприятиме формуванню довгострокових альтернатив проживання. Триваюча невизначеність стимулюватиме внутрішній переїзд, отримання другого права на проживання та планування мобільності родини.

Бюджетне коригування може змусити більше родин переглянути свої ризики щодо податку на спадщину, прибуткового податку та податку при виході з громадянства. Криза довіри може підвищити попит на права на проживання, якими можна скористатися негайно, та на альтернативні шляхи набуття громадянства.

За будь-якого сценарію громадяни США залишаються підпорядкованими податковим правилам та вимогам звітності США, якщо вони не пройдуть комплексну юридичну й податкову процедуру, яка може охоплювати правила виходу з громадянства, подання форми 8854 та можливу сплату податку при виході з громадянства^{[4]Джерело: Громадяни США та іноземці-резиденти за кордоном, сторінка IRS про правило, згідно з яким громадяни США та іноземці-резиденти підлягають оподаткуванню в США щодо доходу з усіх країн світу}.

У цьому звіті проаналізовано дані про підтримку політичного курсу, бюджетні прогнози, податкові правила, статистику внутрішньої міграції, дані про статки домогосподарств і офіційні міжнародні програми проживання, щоб оцінити, як заможні приватні особи в США використовують планування громадянства, права на проживання та податкового резидентства у 2026 році.

Географічний фокус

Основною країною дослідження є Сполучені Штати. Міжнародні приклади наведено лише тоді, коли відповідні норми роз’яснюються офіційними міграційними або податковими органами.

Ієрархія джерел віддає перевагу офіційним публічним даним

Дані Федеральної резервної системи використано для аналізу розподілу статків і структури балансів домогосподарств.

Джерела CBO та Міністерства фінансів США використано для аналізу бюджетних прогнозів і федерального боргу.

Матеріали IRS, Міністерства фінансів США, FinCEN та Державного департаменту використано для аналізу правил оподаткування, звітності, видачі паспортів, подвійного громадянства та виходу з громадянства США.

Дані IRS, Бюро перепису населення США та Бюро економічного аналізу (BEA) використано для оцінки внутрішньої міграції та економічної ситуації в штатах. Показники ОЕСР, МВФ, Світового банку та офіційних національних органів використано для міжнародних порівнянь.

Дані соціологічних опитувань розглядаються як індикатори довіри

У звіті використано дані The Economist/YouGov, Gallup, Pew Research Center і Morning Consult, оскільки вони публікують актуальні та надійні соціологічні й політичні дослідження.

Соціологічні опитування не встановлюють причинно-наслідкового зв’язку між політичними поглядами та плануванням проживання

Ми допомагаємо пояснити, чому заможні приватні особи можуть розглядати політичну стабільність як чинник у довгостроковому управлінні сімейними справами.

Жоден офіційний набір даних уряду США безпосередньо не вимірює, скільки громадян США мають або отримують друге громадянство. З цієї причини в звіті не використовуються рейтинги інвестиційної міграції, оцінки конкурентів або маркетингові заяви. Використовуються лише офіційні опосередковані показники: статистика видачі паспортів США, роз’яснення Державного департаменту щодо подвійного громадянства та повідомлення про вихід із громадянства у Федеральному реєстрі.

Політичні події впливають на заможних приватних осіб через довгостроковий горизонт планування. Багато заможних родин ухвалюють рішення, строк дії яких перевищує період президентських повноважень: створення спадкових структур, вибір юрисдикції для трастів, вибір навчальних закладів, формування персоналу сімейних офісів, розширення бізнесу та визначення часу продажу активів.

Родина з частками в приватних компаніях, нерухомістю, концентрованим портфелем акцій публічних компаній і членами сім’ї в кількох штатах не може ставитися до політичної невизначеності як до короткострокового новинного приводу.

Останні дані

Соціологічні опитування демонструють низький рівень довіри до управління економікою. Опитування The Economist/YouGov, проведене 5–8 червня 2026 року, зафіксувало, що 63% американців не схвалюють економічну політику президента Трампа, порівняно з 29% тих, хто її підтримує^{[1]Джерело: Рекордні 63 % американців не схвалюють економічну політику Дональда Трампа, стаття YouGov із даними опитування щодо підтримки економічної політики за 5–8 червня 2026 року}.

Та сама програма опитувань і центр аналізу Gallup показують, що загальнонаціональні дані про схвалення залишаються актуальним індикатором, а не усталеним політичним орієнтиром^{[5]Джерело: Рекордні 63 % американців не схвалюють те, як Дональд Трамп керує економікою, стаття YouGov, використана для показників схвалення економічної політики за 5–8 червня 2026 року}. Для заможних приватних осіб питання планування полягає в напрямку політичного ризику, особливо коли управління економікою впливає на податки, регулювання, торгівлю, імміграцію та ринки капіталу.

Політична типологія Pew 2026 року додає структурний аспект. Американська політика розділена між ідеологічними групами з різними поглядами на інститути, компроміси та культурну політику^{[6]Джерело: Поза межами «червоних проти синіх»: політична типологія, звіт Pew Research Center, використаний для політичної типології, ідеологічної інтенсивності та контексту поляризації}.

Pew також повідомляє, що 80% дорослих у США вважають, що виборці-республіканці та виборці-демократи не можуть дійти згоди щодо базових фактів^{[7]Джерело: Політична поляризація, тематична сторінка Pew Research Center, використана для ширшого контексту поляризації, включно з розбіжностями щодо базових фактів}. Такий рівень сприйняття розбіжностей щодо фактів може ускладнити довгострокове планування навіть для родин, які не планують переїжджати. Це підвищує цінність наявності альтернативних юридичних прав за межами єдиної політичної системи.

Відмінності на рівні штатів мають значення, оскільки заможні приватні особи стикаються з політикою через податкові органи штатів, суди, школи, бізнес-ліцензії та місцеві публічні послуги. 

Трекер Morning Consult зафіксував позитивний чистий рейтинг схвалення президента у 22 штатах станом на лютий 2026 року^{[8]Джерело: Рейтинг схвалення роботи Трампа, трекер Morning Consult, використаний для оцінки відмінностей у схваленні президента на рівні штатів}. Ця цифра не вказує напрямок переїзду заможних родин; вона демонструє, чому середні загальнонаціональні опитування можуть не відображати реальність географічно розділеної довіри.

Зацікавленість у плануванні права на проживання та громадянства не слід сприймати як просте рішення залишити Сполучені Штати. Для багатьох заможних осіб із США метою є юрисдикційна диверсифікація. 

Родина може зберігати житло в США, операційну компанію в США, рахунки в цінних паперах у США та громадянство США, одночасно отримуючи посвідку на проживання в Європі, базі в регіоні ближнього зарубіжжя або плануючи майбутню натуралізацію.

Чи можна виміряти цю кризу довіри?

Дані Федеральної резервної системи про статки домогосподарств пояснюють, чому ставки високі. Опитування споживчих фінансів (Survey of Consumer Finances) є основним набором даних США щодо балансів і доходів домогосподарств, а останній трирічний випуск охоплює 2022 рік^{[9]Джерело: Опитування споживчих фінансів, набір даних Федеральної резервної системи, використаний для аналізу балансів і доходів домогосподарств}.

Розподільчі фінансові рахунки Федеральної резервної системи розширюють цю картину щоквартально, поєднуючи сукупні фінансові рахунки з оцінками розподілу домогосподарств^{[10]Джерело: Огляд розподільчих фінансових рахунків, огляд Федеральної резервної системи, використаний для щоквартальних даних про розподіл багатства}. У четвертому кварталі 2025 року верхні 0,1% володіли активами на суму близько 25,47 трильйона $, тоді як нижні 50% володіли близько 4,31 трильйона $^{[11]Джерело: Розподіл багатства домогосподарств у США з 1989 року, таблиця Федеральної резервної системи, використана для показників багатства верхніх 0,1 % та нижніх 50 % домогосподарств}. Політична невизначеність тому впливає на велику концентровану базу оподатковуваних, інвестиційних і спадкових активів.

Питання довіри має три практичні форми

Родини прагнуть отримати альтернативне право на проживання, оскільки хочуть мати законну можливість жити в іншому місці, якщо події в сфері охорони здоров’я, освіти, безпеки чи політики змінять їхні плани.

Вони шукають можливості отримання другого громадянства, оскільки:

• паспортні права та консульські відносини мають значення для мобільності;
• єдність сім’ї може залежати від наявних варіантів громадянства;
• довгострокове планування натуралізації може вимагати додаткової паспортної стратегії.

Водночас вони потребують аналізу податкового резидентства, оскільки фізична присутність може створювати зобов’язання без зміни громадянства.

Наукові дослідження підтверджують зважену інтерпретацію. Дослідження оподаткування багатства та міграції показують, що міграційні реакції, зумовлені податками, існують, але сукупні ефекти можуть бути помірними^{[12]Джерело: Оподаткування найбільших статків: міграційні реакції та їхні сукупні економічні наслідки, робочий документ NBER, використаний для контексту міграційної реакції на податок на майно}.

Дослідження міграції мільйонерів у США виявило, що мільйонери з меншою ймовірністю мігрують, ніж населення в цілому, і що реакція еліти на податки для мільйонерів є незначною^{[13]Джерело: Міграція мільйонерів та оподаткування еліти, наукове дослідження, використане як доказ щодо міграції мільйонерів і податкових реакцій}. Ці висновки не означають, що податки не мають значення. Вони пояснюють, чому серйозне планування не повинно зводити поведінку заможних осіб лише до єдиного податкового чинника.

Практичним прикладом є засновник, який продає частку в приватній компанії, але зберігає штаб-квартиру в Каліфорнії чи Нью-Йорку. Родина може спочатку вивчити питання доміцилю, юрисдикції трасту, податку на дохід штату та зарахування до навчальних закладів. На міжнародному рівні ця ж родина може розглянути посвідку на проживання в Португалії, базу в ОАЕ для ділових поїздок або відносини в Сінгапурі для розширення бізнесу в Азії.

Фіскальний тиск формує очікування ще до зміни законодавчих податкових ставок. Базовий прогноз CBO передбачає дефіцит у розмірі 1,9 трильйона $ у 2026 фінансовому році, що становить 5,8% ВВП^{[14]Джерело: Бюджетний та економічний прогноз: з 2026 по 2036 рік, прогнози CBO, використані для аналізу дефіциту, боргу, ВВП та чистих процентних витрат}.

CBO прогнозує, що дефіцит досягне 3,1 трильйона $, або 6,7% ВВП, до 2036 року^{[14]Джерело: Бюджетний та економічний прогноз: з 2026 по 2036 рік, прогнози CBO, використані для аналізу дефіциту, боргу, ВВП та чистих процентних витрат}. Державний борг у володінні громадськості прогнозується на рівні 101% ВВП у 2026 році та 120% ВВП у 2036 році^{[14]Джерело: Бюджетний та економічний прогноз: з 2026 по 2036 рік, прогнози CBO, використані для аналізу дефіциту, боргу, ВВП та чистих процентних витрат}. Ці цифри викликають дискусію про перспективні податкові ризики, навіть коли чинне законодаство залишається без змін.

Витрати на обслуговування боргу є найчіткішим фіскальним обмеженням

CBO прогнозує чисті процентні витрати в розмірі 1,0 трильйона $ у 2026 році та 2,1 трильйона $ у 2036 році^{[14]Джерело: Бюджетний та економічний прогноз: з 2026 по 2036 рік, прогнози CBO, використані для аналізу дефіциту, боргу, ВВП та чистих процентних витрат}. Міністерство фінансів описує national debt як накопичені федеральні запозичення з часом^{[15]Джерело: Розуміння державного боргу, сторінка Fiscal Data Міністерства фінансів США, використана для роз’яснення державного боргу як накопичених федеральних запозичень}. Коли виплати відсотків поглинають більше бюджетних можливостей, майбутні скликання Конгресу постають перед складнішим вибором між податками, видатками, допустимою інфляцією та випуском боргових зобов’язань. 

Тому заможні приватні особи аналізують ризики щодо податку на прибуток від капіталу, податку на спадщину, оподаткування бізнесу та надання інформації в межах сценарійного планування.

Податок на спадщину: різниця між чинним законодаством і сприйняттям майбутніх ризиків

Дослідницька служба Конгресу (CRS) повідомляє про неоподатковувану суму податку на спадщину та дарування для фізичних осіб у 2026 році в розмірі 15 мільйонів $, індексовану на інфляцію, та сукупну суму у 30 мільйонів $ для подружжя^{[16]Джерело: Податок на спадщину та дарування: огляд, огляд Дослідницької служби Конгресу, використаний для аналізу неоподатковуваної суми та ставок податку на спадщину й дарування на 2026 рік}.

CRS також зазначає про ставку податку 40% на оподатковувану частку, що перевищує неоподатковувану суму^{[16]Джерело: Податок на спадщину та дарування: огляд, огляд Дослідницької служби Конгресу, використаний для аналізу неоподатковуваної суми та ставок податку на спадщину й дарування на 2026 рік}. Чинне законодавство може виглядати сприятливим для деяких родин, але фіскальний тиск може відновити дебати щодо рівнів пільг, структури ставок, гранторських трастів, дисконтів при оцінці та підвищення податкової бази (step-up in basis).

Практичний висновок — часова дисципліна

Родинам не слід залишатися в упевненості, що майбутнє підвищення податків обов’язково відбудеться, але їм також не варто чекати остаточного ухвалення законів, перш ніж упорядковувати документи та факти проживання. 

Оформлення посвідок на проживання, внесення змін до трастів, реструктуризація компаній та аналіз виходу з громадянства можуть тривати місяці або роки. Родина, яка чекає на остаточний закон, може втратити час, необхідний для підтвердження джерела походження коштів, встановлення факту проживання, координації дій із консультантами та уникнення суперечливих податкових позицій.

Фіскальний тиск опосередковано впливає на міжнародне планування. Друга посвідка на проживання сама по собі не зменшує федеральний податок у США. Проте вона може створити місце, де члени сім’ї можуть жити, вести бізнес або відповідати вимогам для майбутньої натуралізації. 

Податкове резидентство може змінитися лише тоді, коли факти та місцеве законодаство підтверджують це. Для громадян США оподаткування на основі громадянства залишається головним обмеженням, навіть якщо вони стають податковими резидентами в іншій країні^{[17]Джерело: Громадяни США та іноземці-резиденти за кордоном, сторінка IRS, використана для правила про те, що громадяни США та іноземці-резиденти залишаються платниками податків у США щодо доходів з усіх країн світу}.

Внутрішній переїзд часто передує міжнародному плануванню, оскільки його простіше реалізувати, простіше скасувати та простіше пояснити в межах правової системи США. 

Зміна штату з високим рівнем оподаткування на штат із нижчими податками може вплинути на податкові зобов’язання штату з податку на дохід, планування спадкування, стратегію захисту активів і ведення бізнесу. Це не змінює оподаткування на основі громадянства США або федеральні обов’язки щодо звітності.

Дані IRS про міграцію є корисним офіційним джерелом, оскільки вони відстежують податкові декларації та скоригований валовий дохід (AGI), що переміщуються між штатами. Останній випуск міграційних даних IRS SOI охоплює 2022–2023 роки та був оновлений у березні 2026 року^{[18]Джерело: Статистика доходів SOI — міграційні дані за 2022–2023 роки, сторінка набору міграційних даних IRS, використана для аналізу переміщення декларацій та скоригованого валового доходу між штатами}.

Офіційні дані IRS щодо міграції показують, що зміна штату проживання може змінити податкові зобов’язання на рівні штату та структуру місцевих активів, але це не змінює федеральне оподаткування на основі громадянства. Податкові профілі штатів узагальнено на основі даних про податок на доходи фізичних осіб у штатах за 2026 рік^{[19]Джерело: Архів податків на доходи фізичних осіб, дані Tax Foundation щодо ставок податку на доходи фізичних осіб у штатах для порівняння податкових ставок}.

Файли припливу та відпливу доходів за штатами IRS за 2022–2023 роки, зі скоригованим валовим доходом (AGI), вказаним у мільярдах після перерахунку з тисяч доларів^{[20]Джерело: CSV-файл IRS щодо припливу доходів за штатами, дані IRS про вхідні декларації та розрахунки скоригованого валового доходу}.

Дані Перепису населення додають перспективу руху населення. Бюро перепису населення США випустило статистику міграційних потоків між штатами за 2024 рік у січні 2026 року на основі даних American Community Survey^{[21]Джерело: Доступна статистика міграційних потоків між штатами за 2024 рік, пресреліз Бюро перепису населення США щодо контексту міжштатної міграції}.

Дані Бюро економічного аналізу (BEA) щодо ВВП штатів допомагають консультантам порівняти міграцію з економічним потенціалом, структурою галузей та динамікою доходів домогосподарств^{[22]Джерело: ВВП за штатами, дані BEA про ВВП штатів для оцінки економічного потенціалу та галузевого контексту}.

Разом джерела IRS, Бюро перепису населення та BEA свідчать про те, що зміна місця проживання є реальним внутрішнім явищем, але вони не доводять, що кожен переїзд заможних осіб обумовлений лише податковими чинниками.

Планування доміцилію вимагає доказів

Платник податків може змінити фізичне місце проживання, проте податкові органи штатів часто перевіряють право власності на житло, кількість днів перебування, навчання дітей у школах, медичних обслуговуючих лікарів, управління бізнесом, реєстрацію виборця, реєстрацію транспортних засобів, участь у благодійності та місце проживання родини.

Планування трастів та захисту активів додає ще один рівень, оскільки юрисдикція трасту, місцеперебування доверительного управителя, застосовне право та місце проживання бенефіціара можуть не збігатися.

Зміна місця проживання всередині країни може бути ефективним першим кроком, оскільки вона допомагає визначити пріоритети домогосподарства. Родини розуміють, що для них є важливішим: податкова економія, безперервність навчання дітей, безпека, доступ до бізнесу, клімат чи судова система. Після цього міжнародне планування стає точнішим.

Родина, яка не може підтвердити доміцилій у Флориді, може зіткнутися з труднощами під час підтвердження іноземного проживання чи податкового резидентства.

Громадяни США стикаються з обмеженням, з яким не стикаються представники більшості інших національностей. IRS зазначає, що громадяни США та іноземці-резиденти повинні сплачувати податок на доходи в США з доходів, отриманих у будь-якій країні світу, незалежно від місця їхнього проживання^{[17]Джерело: Громадяни США та іноземці-резиденти за кордоном, сторінка IRS, використана для правила про те, що громадяни США та іноземці-резиденти залишаються платниками податків у США щодо доходів з усіх країн світу}.

Інструкції IRS для громадян США та іноземців-резидентів за кордоном також передбачають, що правила подання декларацій про доходи, спадщину та дарування, а також сплати авансових податкових платежів загалом є однаковими незалежно від того, перебуває особа в Сполучених Штатах чи за кордоном^{[23]Джерело: Вимоги до подання декларацій для громадян та резидентів США за кордоном, сторінка IRS, використана для аналізу вимог до подання декларацій та сплати податків для платників податків США за кордоном}.

Обов’язки щодо звітності про доходи з усіх країн світу створюють податкову пастку для родин

Громадянин США може стати резидентом Португалії, ОАЕ, Італії, Сінгапуру чи Швейцарії. Ця зміна може створити місцеві податкові зобов’язання та питання щодо застосування угод про уникнення подвійного оподаткування. Однак вона сама по собі не припиняє подання податкових декларацій у США. 

Інструкції IRS зазначають, що подання декларацій базується на сукупному доході з усіх країн світу, і платники податків повинні подавати декларації, щоб скористатися пільгами, такими як виключення з оподаткування доходів, отриманих за кордоном (foreign earned income exclusion)^{[24]Джерело: Про Публікацію 54, сторінка публікації IRS, використана для податкових інструкцій для громадян США та іноземців-резидентів за кордоном, у тому числі для звітності щодо іноземних доходів}.

Правила FATCA та FBAR додають додатковий рівень звітності

Міністерство фінансів роз’яснює, що FATCA загалом вимагає від іноземних фінансових установ надавати інформацію про фінансові рахунки, відкриті платниками податків США або іноземними юридичними особами, які значною мірою належать резидентам США^{[25]Джерело: Закон про податкову вимогам до іноземних рахунків (FATCA), сторінка FATCA Міністерства фінансів США, використана для контексту звітності за іноземними фінансовими рахунками}.

IRS описує FATCA як систему, яка впливає на іноземні фінансові установи та окремі нефінансові іноземні організації^{[26]Джерело: Закон про податкову вимогам до іноземних рахунків (FATCA), сторінка FATCA IRS, використана для роз’яснення обов’язків зі звітності та комплаєнсу фінансових установ}. FinCEN та IRS зазначають, що фізична або юридична особа США загалом повинна подавати звіт FBAR, якщо сукупний залишок на її іноземних фінансових рахунках перевищує 10 000 $ у будь-який момент протягом календарного року^{[27]Джерело: Звіт про іноземні банківські та фінансові рахунки, сторінка FinCEN, використана для контексту звітності FBAR}.

Ці правила впливають на доступ до банківських послуг. Іноземні банки можуть приймати клієнтів із США, але вони часто вимагають додаткові податкові форми, розкриття структури власності та комплаєнс-перевірки через вимоги FATCA та місцеві стандарти протидії відмиванню коштів.

Друге громадянство не усуває ознак належності до США (US indicia), пов’язаних із місцем народження в США, паспортом США, податковим резидентством США чи профілем звітності в США. Тому родинам необхідно координувати відкриття рахунків у банках із імміграційним та податковим плануванням.

Експатріація є окремим і серйозним рішенням

Інструкції IRS зазначають, що положення про податок при експатріації застосовуються до громадян США, які відмовляються від громадянства, та довгострокових резидентів, які припиняють статус резидента США для цілей федерального оподаткування^{[28]Джерело: Податок при експатріації, сторінка IRS, використана для правил податку при експатріації, що стосуються громадян США та довгострокових резидентів}.

Особи, які підпадають під статус covered expatriates, можуть зіткнутися з правилами переоцінки активів за ринковою вартістю (mark-to-market exit tax)^{[28]Джерело: Податок при експатріації, сторінка IRS, використана для правил податку при експатріації, що стосуються громадян США та довгострокових резидентів}. Форма 8854 використовується особами, які виходять із громадянства, для підтвердження дотримання податкових зобов’язань за 5 податкових років, що передують експатріації, та визначення їхнього статусу експатріації^{[29]Джерело: Інструкція до форми 8854, інструкції IRS, використані для підтвердження статусу експатріації та відповідності податковим вимогам}.

Власники грін-карт із довгостроковим статусом потребують окремого аналізу. Особа, яка не є громадянином США, але протягом тривалого часу мала статус постійного резидента, може підпадати під правила експатріації у разі припинення статусу резидента США для цілей федерального оподаткування^{[28]Джерело: Податок при експатріації, сторінка IRS, використана для правил податку при експатріації, що стосуються громадян США та довгострокових резидентів}.

Отримання іншого громадянства або триваліше перебування за кордоном не вирішує цієї проблеми автоматично. Статус грін-карти, положення угод про уникнення подвійного оподаткування, форма 8854 та імміграційний статус потребують узгодженого аналізу.

Різниця в плануванні є простою, але її часто залишають поза увагою. Переїзд за кордон змінює місцеперебування. Іноземне податкове резидентство змінює податковий статус відповідно до іноземних правил і угод. Припинення податкових зобов’язань у США може вимагати процедури експатріації та призвести до виникнення податку при виході з громадянства. Громадянин США, який отримує другий паспорт, залишається громадянином США, якщо він не пройде окрему юридичну процедуру.

Ієрархія планування для заможних осіб змістилася від вузького податкового арбітражу до ширшої стійкості. Прогнозованість оподаткування залишається важливою, але родини все частіше зважують політичну стабільність, безпеку сім’ї, доступ до освіти, якісну медицину, захист активів, мобільність бізнесу та спадкування. Кожен пріоритет вимагає застосування відповідного інструмента.

Безпека

Політична стабільність впливає на довіру до судів, адміністративної практики та послідовності державної політики. 

Показники державного управління Світового банку (Worldwide Governance Indicators) оцінюють інституційні характеристики, такі як ефективність уряду, верховенство права, якість регулювання та контроль корупції в понад 200 країнах^{[30]Джерело: Всесвітні показники державного управління, дані Світового банку про державне управління, використані для порівняння інституційного середовища}. Ці показники допомагають родинам порівнювати інституційне середовище, коли посвідка на проживання чи майбутній шлях до громадянства розраховані на роки.

Прогнозованість оподаткування

Податкова база даних ОЕСР допомагає порівнювати податкові структури в різних юрисдикціях^{[31]Джерело: Податкова база даних ОЕСР, дані ОЕСР про податки, використані для порівняння податкових структур}. Країна з низьким податком на дохід може мати податок на прибуток підприємств, ПДВ, соціальні внески, суворі правила щодо контрольованих іноземних компаній або вимоги щодо реальної присутності бізнесу (substance).

Країна з високими податками може пропонувати вищу юридичну визначеність, мережу угод про уникнення подвійного оподаткування та навчальні заклади, які відповідають цілям родини. Родинам слід порівнювати сукупні ризики й адміністративне навантаження, а не лише номінальні ставки.

Безпека сім’ї часто спонукає до планування права на проживання ще до податкового планування. Посвідка на проживання може дати чоловіку або дружині чи дитині право жити, навчатися або отримувати медичну допомогу в іншій країні. 

Громадянство може підтримувати мобільність і довгостроковий статус, але його набуття зазвичай триває довше та може вимагати виконання умов щодо мови, проживання або інтеграції. Податкове резидентство може виникнути як супутній результат, якщо члени сім’ї дійсно проживають за кордоном.

Планування спадкоємності

Американська родина зі спадкоємцями за межами США, іноземною нерухомістю, частками в приватних компаніях і родичами в кількох юрисдикціях має узгоджувати заповіти, трасти, майнові відносини подружжя, правила обов’язкової частки у спадщині та вимоги звітності.

Громадянство, право на проживання та податкове резидентство можуть впливати на те, законодавство якої країни застосовується та які податкові органи висуватимуть вимоги. Невірна послідовність кроків може створити суперечності між вимогами імміграційного законодавства та фактичними обставинами щодо податків, спадщини чи банківського обслуговування.

Практичний висновок полягає в тому, що різним родинам потрібні різні комбінації інструментів. Засновнику технологічної компанії може знадобитися доступ до бізнесу в Сінгапурі чи ОАЕ, тоді як подружня пара пенсіонерів може віддати перевагу Португалії чи Італії для проживання та зміщення способу життя.

Родина зі спадкоємцями в Європі може високо оцінити можливість натуралізації. Родина, якій потрібні лише пільги щодо податку штату, може почати з Флориди, Техасу, Теннессі, Невади або іншого внутрішнього варіанта. Жодна окрема юрисдикція не вирішує всі завдання одночасно.

Міжнародні опції слід порівнювати за їхніми функціями. Посвідка на проживання надає дозвіл жити в країні. Проживання описує факт знаходження в країні. Податкове резидентство означає податковий статус, пов’язаний із певною юрисдикцією. Громадянство означає юридичну належність до держави та паспортні права. На практиці ці категорії перетинаються, але вони не є взаємозамінними.

Офіційні джерела демонструють, чому єдиний рейтинг не є корисним. Огляд міжнародної міграції ОЕСР за 2025 рік (International Migration Outlook 2025) відстежує міграційні потоки та зміни в політиці різних країн^{[32]Джерело: Огляд міжнародної міграції 2025, огляд міграції ОЕСР, використаний для аналізу міжнародної міграції та контексту політики}. Перспективи розвитку світової економіки МВФ надають макроекономічний контекст^{[33]Джерело: Перспективи розвитку світової економіки — Усі випуски, сторінка Перспектив розвитку світової економіки МВФ, використана для макроекономічного контексту}. Показники державного управління Світового банку допомагають порівняти якість інститутів^{[30]Джерело: Всесвітні показники державного управління, дані Світового банку про державне управління, використані для порівняння інституційного середовища}.

Португалія

Посвідка на проживання за інвестиції в Португалії дозволяє громадянам третіх країн, які відповідають вимогам, отримувати посвідку на тимчасове проживання без попереднього отримання візи для проживання, жити та працювати в Португалії, подорожувати Шенгенською зоною та подавати заяву на возз’єднання сім’ї^{[34]Джерело: Дозвіл на проживання для інвестиційної діяльності, джерело AIMA, використане для правил оформлення посвідки на проживання за інвестиції в Португалії}. 

Однак нещодавні зміни до законодавства Португалії про громадянство збільшили строк натуралізації: громадяни країн ЄС та CPLP можуть подавати заяву щонайменше через 7 років законного проживання, тоді як більшості інших іноземців, включно з громадянами США, зазвичай потрібно щонайменше 10 років^{[35]Джерело: Отримання португальського громадянства, сторінка Gov.pt, використана для контексту щодо набуття громадянства Португалії шляхом натуралізації}. Цей шлях може й надалі створювати довгострокові альтернативні можливості, але право на проживання більше не означає швидкого шляху до громадянства Португалії.

Інвестори зі США дедалі частіше обирають культурологічну інвестиційну опцію в Португалії. У 2025 році було розглянуто 293 заяви на отримання посвідки на проживання через перекази на підтримку культурних проєктів порівняно з лише 50 у 2024 році^{[36]Джерело: Стрімке зростання пожертв на культуру, Dinheiro Vivo}. Американці були серед основних заявників.

Греція

«Золота віза» Греції надає інвесторам із країн, що не входять до ЄС, які відповідають вимогам, п’ятирічну посвідку на проживання з можливістю продовження на основі відповідної інвестиції, зокрема в нерухомість або за іншими схваленими опціями. 

Дозвіл дозволяє інвестору та членам сім’ї, які відповідають вимогам, проживати в Греції та подорожувати Шенгенською зоною, але не вимагає постійного переїзду.

Право на проживання в Греції за інвестиції може підтримувати довгострокові альтернативи в ЄС, але воно не є автоматичним шляхом до громадянства. Натуралізація зазвичай вимагає фактичного довгострокового проживання в Греції, інтеграції, знання мови та дотримання відповідної процедури.

Панама

Програма для кваліфікованих інвесторів надає постійне проживання від самого початку та дозволяє включати членів сім’ї до заяви. Економіка з обігом долара США знижує валютні ризики, а гнучкі правила перебування означають, що інвесторам не потрібно переїжджати назавжди. 

Однак проживання в Панамі не припиняє оподаткування в США доходу, отриманого з усіх країн світу, і не створює автоматично податкове резидентство.

Громадянство країн Карибського басейну

Кілька країн Карибського басейну пропонують громадянство за інвестиції, зокрема:

• Сент-Кіттс і Невіс,
• Антигуа і Барбуда,
• Гренада,
• Домініка,
• Сент-Люсія.

Заявники повинні пройти перевірку благонадійності та зробити схвалений внесок або інвестицію. У разі схвалення вони отримують свідоцтво про натуралізацію, і лише після цього набувають громадянство та права на паспорт. У багатьох випадках заявникам не потрібно проживати в країні протягом тривалого часу. Однак може знадобитися обов’язковий візит, який триває не більше кількох днів.

Цей шлях відрізняється від варіантів на підставі права на проживання в Європі. Програма громадянства країн Карибського басейну може вести безпосередньо до громадянства, тоді як шляхи в таких країнах, як Португалія чи Греція, зазвичай починаються з посвідки на проживання і можуть вимагати років фактичного законного проживання до натуралізації.

Паспорт карибської держави також не скасовує податкові зобов’язання в США. Громадяни США залишаються суб’єктами правил США щодо оподаткування доходу з усіх країн світу та звітності, якщо вони не пройдуть окремий юридичний і податковий процес.

Італія та Швейцарія

Спеціальний податковий режим для нових резидентів Італії передбачає замінний податок для фізичних осіб, які відповідають вимогам та не були резидентами щонайменше 9 із попередніх 10 років^{[37]Джерело: Видача податкових сертифікатів для податкового резидентства, сторінка послуг Федеральної податкової служби ОАЕ, використана для контексту щодо сертифіката податкового резидентства}.

Акордна система оподаткування у Швейцарії доступна для іноземних громадян, які відповідають вимогам та не здійснюють оплачуваної діяльності у Швейцарії, і припиняє дію, якщо платник податків набуває громадянство Швейцарії або починає працювати за наймом чи веде бізнес у країні^{[38]Джерело: Міжнародні платники податків, інформаційний хаб IRS для міжнародних платників податків, використаний для питань платників податків США, релевантних для Пуерто-Рико та транскордонного податкового планування}.

Посвідка на проживання — це дозвіл жити в країні. Податкове резидентство — це податковий статус, пов’язаний із певною юрисдикцією. Родина може мати один із цих статусів незалежно від інших.

Громадянство

Державний департамент зазначає, що подвійне громадянство означає наявність громадянства двох країн одночасно, а законодавство США не вимагає від громадян США обирати між громадянством США та іншим громадянством^{[39]Джерело: Подвійне громадянство, роз’яснення Державного департаменту, використане для правил подвійного громадянства та вимог щодо використання паспорта США}. У ньому також зазначено, що громадяни США, зокрема особи з подвійним громадянством, повинні використовувати паспорт США для в’їзду в Сполучені Штати та виїзду з них^{[39]Джерело: Подвійне громадянство, роз’яснення Державного департаменту, використане для правил подвійного громадянства та вимог щодо використання паспорта США}.

Посвідка на проживання

Посвідки на проживання забезпечують гнучкість, але не гарантують набуття громадянства. Офіційні правила Португалії, наприклад, дозволяють інвесторам-резидентам, які відповідають вимогам, подавати заяву на отримання посвідки на постійне проживання або громадянства Португалії шляхом натуралізації у разі виконання відповідних умов^{[34]Джерело: Дозвіл на проживання для інвестиційної діяльності, джерело AIMA, використане для правил оформлення посвідки на проживання за інвестиції в Португалії}.

Податкове резидентство

Особа може стати податковим резидентом ОАЕ, Італії, Швейцарії, Португалії чи іншої юрисдикції, якщо відповідає місцевим критеріям. Цей статус може створювати зобов’язання щодо подання місцевої звітності та сплати податків. Для громадян США це існує паралельно з вимогами щодо подання декларацій у США стосовно доходу з усіх країн світу, якщо особа не пройде окрему процедуру експатріації^{[40]Джерело: Громадяни США та іноземці-резиденти за кордоном, сторінка IRS, використана для правила про те, що громадяни США та іноземці-резиденти підлягають оподаткуванню в США доходу з усіх країн світу}.

Офіційна статистика щодо громадян США, які отримали другий паспорт

Державний департамент публікує дані про видачу паспортів, зокрема 24 021 257 паспортів та паспортних карток, виданих у 2023 фінансовому році, 24 515 786 — у 2024 фінансовому році та 27 348 416 — у 2025 фінансовому році^{[41]Джерело: Звіти та статистика, звіти та статистика Державного департаменту, використані для даних про видачу паспортів}.

Ці цифри відображають кількість виданих паспортних документів США, а не випадків набуття другого громадянства. Федеральний реєстр щокварталу публікує списки осіб, які втрачають громадянство США або припиняють статус довгострокового резидента для податкових цілей відповідно до розділу 6039G Кодексу внутрішніх доходів (IRC)^{[42]Джерело: Щоквартальна публікація щодо осіб, які вирішили експатріюватися, сторінка Федерального реєстру, використана для контексту повідомлень про експатріацію}. Ці повідомлення відображають події, пов’язані з експатріацією, а не кількість громадян США, які отримують інше громадянство.

Отже, жодна офіційна статистика уряду США не дає прямої відповіді на запитання, скільки громадян США мають або отримують друге громадянство. Найкращі офіційні опосередковані показники вимірюють різні аспекти: попит на паспорти, правила подвійного громадянства та повідомлення про експатріацію^{[42]Джерело: Щоквартальна публікація щодо осіб, які вирішили експатріюватися, сторінка Федерального реєстру, використана для контексту повідомлень про експатріацію}.

До будь-якого звіту, у якому наводиться зведена цифра щодо кількості других паспортів у громадян США без посилання на офіційне джерело, слід ставитися з обережністю.

Ефективна стратегія починається з розподілу завдань за категоріями: політичний ризик, податковий ризик, ризик переїзду родини, ризик розширення бізнесу, ризик мобільності та довгостроковий статус громадянства. Послідовність дій має значення, оскільки імміграційні рішення можуть впливати на податкові, банківські, спадкові та освітні питання.

Наведений порядок дій є структурою планування, а не юридичною, податковою чи фінансовою консультацією. Часові рамки є орієнтовними та залежать від якості документів, строку розгляду заяв державними органами, складу сім’ї, перевірок благонадійності та умов конкретної програми.

Уряд може змінювати інвестиційні пороги, категорії відповідності вимогам, правила щодо членів сім’ї, стандарти розгляду заяв, вимоги щодо проживання або умови натуралізації. Заявникам слід перевіряти чинні правила перед поданням заяви та повторно перед ухваленням важливих сімейних рішень.

Списки країн для безвізових поїздок можуть змінюватися

Мобільність паспорта залежить від двосторонніх і регіональних правил, державної політики, міркувань безпеки та дипломатичних рішень. Шлях до набуття громадянства не варто обирати на основі фіксованого припущення, що кожна домовленість про безвізовий режим залишатиметься незмінною.

Податкові правила та вимоги щодо проживання можуть переглядатися

Посвідка на проживання не завжди створює податкове резидентство. Податкове резидентство може виникати через кількість днів перебування, наявність житла, центр життєвих інтересів, ведення бізнесу або норми місцевого законодавства. Родинам слід підтверджувати правила в кожній країні громадянства, проживання та податкового резидентства.

Громадянство саме по собі не звільняє від податкових зобов’язань у США

Громадяни США залишаються платниками податку на дохід з усіх країн світу та підлягають вимогам звітності в США, якщо вони не пройдуть окрему юридичну й податкову процедуру, яка може включати аналіз наслідків виходу з громадянства (експатріації)^{[17]Джерело: Громадяни США та іноземці-резиденти за кордоном, сторінка IRS, використана для правила про те, що громадяни США та іноземці-резиденти залишаються платниками податків у США щодо доходів з усіх країн світу}.

Довгострокові власники грін-карт також можуть підпадати під правила експатріації, якщо вони припиняють статус резидента США для цілей федерального оподаткування^{[28]Джерело: Податок при експатріації, сторінка IRS, використана для правил податку при експатріації, що стосуються громадян США та довгострокових резидентів}.

Доступ до іноземних банківських послуг

Банк може вимагати податкові форми США, відомості про бенефіціарне володіння, документи про джерело походження коштів і підтвердження податкового резидентства. Професійна допомога дає змогу зменшити кількість помилок у документах, але вона не може перетворити схвалення заяви банком або державним органом на формальність.

Внутрішній переїзд може зменшити податкові ризики на рівні штату

Родина, яка переїжджає з Каліфорнії чи Нью-Йорка до Флориди чи Техасу, може змінити структуру податкових зобов’язань на рівні штату. Проте ця ж родина підлягає федеральним правилам США, якщо її члени є громадянами США або іноземцями-резидентами.

Інвестиції пов’язані з ризиком

Нерухомість, фонди, інвестиції в бізнес і схвалені державними органами інвестиції можуть втрачати вартість, ставати неліквідними або не виправдовувати очікувань. Показники дохідності в минулому, прогнози та розрахунки не гарантують майбутніх результатів.

Сценарії допомагають родинам планувати майбутнє, не гарантуючи абсолютної визначеності. Період 2026–2030 років формуватиметься під впливом фіскальної політики, витрат на обслуговування боргу, виборчих циклів, моделей міграції, інфляції та рівня довіри до державних інститутів. 

Довгострокові прогнози CBO щодо дефіциту й боргу задають базовий фіскальний сценарій^{[14]Джерело: Бюджетний та економічний прогноз: з 2026 по 2036 рік, прогнози CBO, використані для аналізу дефіциту, боргу, ВВП та чистих процентних витрат}. Березневе зведення економічних прогнозів Федеральної резервної системи 2026 року слугує монетарним і макроекономічним орієнтиром із медіанними прогнозами зростання реального ВВП на 2,4%, безробіття на рівні 4,4% та інфляції PCE на рівні 2,7% на 2026 рік^{[43]Джерело: Паушальне оподаткування, сторінка Федерального департаменту фінансів Швейцарії, використана для правил паушального оподаткування у Швейцарії}.

Сценарії є варіантами для планування, а не прогнозами. Їхня цінність полягає в тому, щоб визначити, які підготовчі заходи залишаються корисними за кількох можливих політичних і фіскальних результатів.

Сценарій відновлення довіри зменшив би терміновість, але не виключив би необхідності планування. Сім’ї все ще можуть цінувати посвідки на проживання для навчання, охорони здоров’я, спадкоємства та подорожей. Фокус змістився б з негайної активації на підтримання чинних опцій.

1. Заможні приватні особи із США використовують юрисдикційну диверсифікацію, оскільки ризик втрати довіри тепер впливає на оподаткування, спадкування, безперервність бізнесу та сімейне планування. Політичні й фіскальні дані підтверджують цю тенденцію, але не свідчать про масовий виїзд із США.
2. Внутрішній переїзд і міжнародне планування пов’язані, але є окремими інструментами. Переїзд до штату з нижчим рівнем оподаткування може зменшити ризики на рівні штату, але не звільняє від федеральних податків у США чи обов’язків щодо іноземної звітності.
3. Податкові правила США ускладнюють переїзд за кордон. Громадяни США та іноземці-резиденти й надалі підлягають правилам звітності щодо доходів з усіх країн світу, а також вимогам FATCA, FBAR, CRS, форми 8854 та питанню податку при експатріації.
4. Громадянство, право на проживання та податкове резидентство — це окремі інструменти. Громадянство дає паспортні права, посвідка на проживання дозволяє жити за кордоном, а податкове резидентство визначає податковий статус.
5. Офіційні дані про те, скільки громадян США отримують друге громадянство, відсутні. Найкращими непрямими показниками є дані про видачу паспортів, роз’яснення щодо подвійного громадянства та повідомлення про експатріацію.
6. Сценарії на 2026–2030 роки свідчать про перевагу підготовки над прогнозуванням. Родини виграють від належно оформлених документів, узгоджених фактів проживання, актуального податкового аналізу та збереження доступних опцій.
7. Професійний супровід допомагає уникнути помилок під час оформлення документів і координації процесів. Проте він не гарантує схвалення заяв, дохідності інвестицій, податкових результатів, отримання посвідок на проживання, громадянства чи позитивних рішень державних органів.